На початку цього року в світі було 4 мільярди користувачів мобільного зв’язку. Темпи зростання трохи сповільнилися порівняно з попереднім періодом, але тим не менше становили 20 відсотків. І це в той час як світове господарство занурилося в кризу.
Торбйорн Фредріксон координував нове дослідження для Конференції ООН з торгівлі й розвитку. За його даними, колишні радянські республіки і нові члени Європейського Союзу – серед світових лідерів із розвитку стільникового зв’язку.
Зіркою у регіоні є Чорногорія, де на 100 жителів припадає 230 активізованих мобілок. У Росії й Україні за п’ять років покриття збільшилося більше ніж удвічі. Так на кожну сотню українців припадає 120 активізованих мобільних телефонів. У Росії цей показник трішки вищий – 132.
На Кавказі найвище зростання у Вірменії (83 відсотки) і Грузії (70 відсотків). Задніх пасе Туркменистан, хоча й там ріст у 21 відсоток. Ці дані стосуються періоду з 2003 по 2008 роки.
«Ця тенденція свідчить про те, що мобільний телефон сьогодні розглядають не як предмет розкоші, а як необхідність. Люди не хочуть відмовлятися від контрактів із операторами, коли вже їх мають», – пояснює Торбйорн Фредріксон.
Найбільше користувачів інтернету в Китаї
Поруч із мобільним зв’язком процвітає й інтернет. За підрахунками ООН, на початку цього року у світі було майже півтора мільярда (1,4) користувачів всесвітньої павутини. Це на 15 відсотків більше ніж рік перед тим. Більшість користувачів інтернету тепер живуть у державах, що розвиваються. На першому місці Китай (300 мільйонів), далі Сполучені Штати (190 мільйонів).
Але тут міжнародні оглядачі помітили дедалі більший розрив між багатими і бідними державами. Якщо у скандинавських країнах кожен третій має доступ до інтернету, то є куточки світу, де про нові технології лише чули. Але доступ до інтернету важливий і для електронної торгівлі, і для здобуття знань на відстані.
Торбйорн Фредріксон вважає, що держави з перехідною економікою, такі як Україна, тут зайняли непогану позицію. Причина – переважно освічене населення і наближеність до головних ринків розвинених держав. Експерт ООН очікує буму в розвитку всесвітньої павутини в регіоні впродовж наступних кількох років.
(Прага – Київ)
Торбйорн Фредріксон координував нове дослідження для Конференції ООН з торгівлі й розвитку. За його даними, колишні радянські республіки і нові члени Європейського Союзу – серед світових лідерів із розвитку стільникового зв’язку.
Зіркою у регіоні є Чорногорія, де на 100 жителів припадає 230 активізованих мобілок. У Росії й Україні за п’ять років покриття збільшилося більше ніж удвічі. Так на кожну сотню українців припадає 120 активізованих мобільних телефонів. У Росії цей показник трішки вищий – 132.
На Кавказі найвище зростання у Вірменії (83 відсотки) і Грузії (70 відсотків). Задніх пасе Туркменистан, хоча й там ріст у 21 відсоток. Ці дані стосуються періоду з 2003 по 2008 роки.
«Ця тенденція свідчить про те, що мобільний телефон сьогодні розглядають не як предмет розкоші, а як необхідність. Люди не хочуть відмовлятися від контрактів із операторами, коли вже їх мають», – пояснює Торбйорн Фредріксон.
Найбільше користувачів інтернету в Китаї
Поруч із мобільним зв’язком процвітає й інтернет. За підрахунками ООН, на початку цього року у світі було майже півтора мільярда (1,4) користувачів всесвітньої павутини. Це на 15 відсотків більше ніж рік перед тим. Більшість користувачів інтернету тепер живуть у державах, що розвиваються. На першому місці Китай (300 мільйонів), далі Сполучені Штати (190 мільйонів).
Але тут міжнародні оглядачі помітили дедалі більший розрив між багатими і бідними державами. Якщо у скандинавських країнах кожен третій має доступ до інтернету, то є куточки світу, де про нові технології лише чули. Але доступ до інтернету важливий і для електронної торгівлі, і для здобуття знань на відстані.
Торбйорн Фредріксон вважає, що держави з перехідною економікою, такі як Україна, тут зайняли непогану позицію. Причина – переважно освічене населення і наближеність до головних ринків розвинених держав. Експерт ООН очікує буму в розвитку всесвітньої павутини в регіоні впродовж наступних кількох років.
(Прага – Київ)